Грязелікувальні курорти #5

Грязелікувальні курорти #5

Перед використанням грязі проводять її бактеріологічне дослідження. Якщо в ній виявлено патогенні мікроорганізми, то вживати її для лікування не слід.
На деяких курортах (Саки, Майнаки, Осипенко та ін.) використовують природне сонячне нагрівання грязі; у цих випадках лікування проводять на відкритому повітрі.

Грязелікування застосовують у вигляді аплікацій на обмежені ділянки тіла і рідше – у вигляді загальних грязьових ванн. У грязелікарнях поза курортами користуються лише грязьовими аплікаціями.

Техніка застосування грязей така. На дерев’яну кушетку кладуть сукняну ковдру, зверху — простирадло, потім медичну клейонку і кусок грубого полотна. На полотно, відповідно до ділянки, на яку впливають, накладають грязь потрібної температури. Потім хвору ділянку тіла пацієнта змащують гряззю, і пацієнт лягає на нанесену грязь, після чого його швидко загортають пошарово у вказані вище тканини. Деякі процедури грязелікування (наприклад, на кісті) можна проводити у положенні пацієнта сидячи.

При відповідних показаннях пацієнтові на голову й ділянку серця кладуть рушник, змочений холодною водою. Лікування муловою гряззю починають зазвичай з температури 40—42 °С, поступово підвищуючи Ті під час наступних процедур до 46—47 °С.

Торф’яну грязь нагрівають, як правило, до температури 38—40 °С. Застосовують щадну методику грязелікування, тобто грязь нижчої температури (36—38 °С), мітиговане місцеве грязелікування.
Після закінчення процедури медична сестра розгортає хворого і знімає з нього грязь. Хворий приймає дощовий душ температури 36-37 °С, одягається і відпочиває впродовж 30-40 хв. Процедури тривалістю 15-20 хв. Зазвичай проводять через день. Курс лікування –10-20 процедур.
Грязьові аплікації накладають на різні ділянки тіла: ділянку живота, попереку, суглобів тощо.

Для лікування хвороб жіночих статевих органів дуже широко застосовують так звані грязьові труси. У цих випадках грязь накладають на ділянку таза і верхню частину стегон. Іноді застосовують вагінальні грязьові тампони. Мулову грязь заздалегідь пропускають крізь дрібне металеве сито для видалення з неї твердих часточок (камінці та ін.), що можуть травмувати слизову оболонку піхви.

Після цього грязь накладають у скляночки (місткістю 100—150 мл) і нагрівають на водяній бані до температури 45-50 °С. Нагріту грязь уводять у піхву на 30-40 хв. І більше. Після видалення грязі проводять ретельне спринцювання (найкраще розчином хлоридунатрію).

При запальних процесах у простаті грязьові тампони вводять у пряму кишку за допомогою спеціального шприца.

ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ